|
  |
SELEOLA
|
ЖИТТЯ І ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЕСІ УКРАЇНКИ ЯК ВЗІРЕЦЬ ДЛЯ ВИВЧАЮЧИХ ІНОЗЕМНІ МОВИ
В наш час володіння іноземними мовами стає все більш необхідним спеціалістам в найрізноманітніших галузях людської діяльності. Вже стало аксіомою, що мові не можна навчити, її можна тільки навчитись. Тому сьогодні пильна увага приділяється самонавчанню іноземних мов, для чого потрібні певні знання, навички і уміння, пов’язані з плануванням, організацією, здійсненням, контролем, оцінкою і корекцією навчальної діяльності. Оскільки далеко не всі бажаючі оволодіти тією чи іншою іноземною мовою мають вище згадані властивості, взірцем для них можуть стати життя і творча діяльність видатних людей України та інших держав з точки зору досвіду цих людей у навчанні іноземних мов. Спираючись на універсальну модель особистості аутолінгводидакта (тобто суб’єкта самонавчання іноземної мови) [Рябоконь, 1998], ми пропонуємо наступні кроки у розв’язанні цієї проблеми: 1) аналіз життя і творчої діяльності певної видатної людини на предмет мотивації вивчення нею мов і культур інших народів, вольових якостей і здібностей до цієї справи, кількісних і якісних аспектів володіння різними мовами, загальних і індивідуальних прийомів навчання, вивчення і якщо таке має місце, викладання різних мов, загального культурно-освітнього рівня людини як результата оволодіння мовами і культурами інших народів; 2) узагальнення результатів аналізу і адаптація отриманої інформації щодо індивідуальних властивостей, тих хто вивчає чи збирається вивчати іноземну мову з метою її практичного використання.
У нашій доповіді робиться спроба конкретизувати перше положення стосовно життя і творчої діяльності Лесі Українки – славної дочки нашого народу, що була не тільки видатною діячкою національної і європейської літератури, високоосвіченою людиною, але й яскравою особистістю, поліглотом, мала великий досвід вивчення і викладання мов різних народів у поєднанні з їх культурами. Здійснений нами аналіз показав, що основними мотивами вивчення Лесею Українкою іноземних мов були: 1) розвага в ранньому дитинстві; 2) самоосвіта; 3) навчання брата і сестер, інших родичів, знайомих; 4) ознайомлення українського народу з шедеврами світової літератури; 5) ознайомлення світу з кращими зразками української літератури; 6) спілкування (усне і письмове) з іншими людьми. Так, навчившись читати в чотири роки, Леся Українка (тоді ще Лариса Косач) разом з іншими дітьми родини читала із захопленням ілюстроване видання казок Андерсена французькою мовою (це видання було подарунком перекладача М.П.Старицького). В подальшому вона читала твори французьких авторів шкіл Жорж Санд і Еміля Золя (ці книжки, як і багато інших дарував дядько – М.П.Драгоманов). Ще далі – плани перекладу “Тараса Бульби” на українську мову, велика кількість перекладів творів М.В.Гоголя на французьку мову, перекладів на українську мову творів німецького поета Гейнє, навчання сестри Ольги французької мови, написання підручника для молодших дітей родини “Стародавня історія східних народів" на основі роботи француза Л.Менара "Історія старо¬давніх народів Сходу", сприяння сестрі Ользі в її перекладах (зокрема Діккенса на українську мову, Ольги Кобилянської – на російську), спілкування з представниками різних народів польською, болгарською, італійською та іншими мовами під час проживання у різних країнах (переважно з метою лікування), листування на різних мовах. Слід сказати, що палка патріотка своєї Батьківщини Леся Українка була прихильницею всесвітнього діалогу мов і культур, духовного єднання народів на гуманістичній основі. В оволодінні мовами і культурами Леся Українка, з огляду на тяжкий стан здоров’я та інші негативні обставини, виявляла величезну наполегливість і силу волі в досягненні мети. Наприклад, відчувши бажання перекласти Діалоги Леопарді, вона вивчила граматику італійської мови. Захопившись творами великих англійських письменників XVII сторіччя, опанувала, подолавши певні труднощі (які вона вважала більш міфічними, ніж дійсними), англійську мову. Для вивчення історії поставила за мету поглиблене оволодіння латинською мовою. Готуючись до лікування в Єгипті, почала вивчати арабську мову. Запланувала читання скандинавської літератури в оригіналі і досягла цієї мети. Безумовно, в успіхах Лесі Українки велику роль відігравали не тільки дійова мотивація і вольові якості, але й неабиякі здібності. Про них, зокрема, говорила Лесі її вчителька англійської мови, коли мова ця на початку здавалася занадто важкою. Сама Леся Українка вважала, що на світі немає такого звуку, якого вона не могла б вимовити. Про здібності Лесі до мови говорить також такий факт. Небагатьом іноземцям вдається вимовити дуже поширений у болгарській мові звук, що позначається літерою “ъ”. Перебуваючи в Болгарії і майже досконало оволодівши мовою цієї країни, Леся дивувала носіїв мови правильною вимовою саме цього звуку. Зрозуміло, великих здібностей вимагало і самостійне вивчення багатьох мов, хоча і на різному рівні. Є всі підстави вважати Лесю Українку поліглотом. Вона вільно розмовляла українською, російською, польською, французькою, німецькою, досить добре італійською і болгарською (остання на стільки проникла їй в свідомість, що певний час Леся, коли хотіла заговорити польською мовою, промовляла болгарською). Крім того, вільно читала на цих і англійською мовах, перекладала з сербської, чеської тощо. В її листах на українській мові зустрічаємо вислови на російській, німецькій, французькій, польській, латинській і інших мовах. Вивчаючи мови різних народів переважно за допомогою книжок, Леся, тим не менше, вважала, що без безпосереднього спілкування, “без живої речі” не можна навчитися мові. Цікаво, що навчаючи сестру Ольгу і родича Світозара Драгоманова французької мови, Леся Українка намагалася говорити з ними тільки цією мовою. Таким чином, вона створювала те, що ми б зараз назвали “штучним мовним середовищем”. Збираючись у плавання на кораблі, де, як передбачалося, більшість мали становити італійці, Леся раділа, що це допоможе удосконалити їй знання італійської мови. Щоправда, у цю подорож з тією ж метою вона взяла для перекладу твори італійських авторів. Треба зазначити, що для утримання себе Леся Українка займалася приватним викладанням європейських мов. Але пізнавальні, мовнознавчі і культурознавчі мотиви все ж таки переважали у великій мірі. Так, з болгарином вона вивчала болгарську мову, а його навчала української. Інший факт – з грузином вона займалася французькою мовою, а він з нею латинською. Вивчаючим іноземні мови буде також цікаво дізнатися про те, що є відомості про походження предків Лесі з батьківського боку (Косачів) з Герцеговини, а з материнського (Драгоманових) – з Греції. Тому є підстави говорити про певні генетичні передумови інтересу видатної дочки українського народу до мов і культур різних народів, гуманістичного та гуманітарного спрямування її світогляду.
Висновки. Таким чином, якщо розглядати життя і творчість Лесі Українки навіть тільки в лінгвометодичному аспекті, можна впевнено стверджувати, що ця талановита і мужня жінка, на долю якої випало недовге, важке і все ж прекрасне життя, є взірцем для сучасного покоління. Цим і визначається, на нашу думку, актуальність проблем, що їх обговорено в даній доповіді.
Література:
1. Косач-Кривинюк О. Леся Українка. Хронологія життя і творчості. – Нью-Йорк, 1970.
2. Мороз М.О. Літопис життя та творчості Лесі Українки. – К., 1983.
3. Рябоконь А.В. Методическое обеспечение самообучения иностранному языку. Винница, 1998.
Lesya Ukirainka – a great poetess, a glorious daughter of the Ukrainian people – was not only an outstanding figure of the national and European literature, a highly educated person, but also a bright personality, a polyglot who had a considerable experience in learning and teaching languages of different peoples in association with their cultures.
The main Lesya Ukrainka’s motives of learning foreign languages were:
Thus, having learned to read at the age of four , Lesya Ukrainka (then still Larissa Kossach) together with other family’s children read enthusiastically the illustrated issue of Hans Andersen’s fairy-tales in French. After a while she read works of the George Sand’s an Emil Zola’s schools authors in the original. Still further – the plans of translating N.Gogol’s “Taras Bulba”, a great many translations of the latter’s works into French, translations of a German’s poet Heine into Ukrainian, teaching French for the sister Olga, writing down the textbook “ The Ancient History of Oriental Peoples” for the younger family’s children on the basis of the French L.Menar’s work “The History of Ancient Oriental Peoples”. Facilitating Olga’s translations (in part, Charles Dickens into Ukrainian, Olga Kobylyanska into Russian), communication with representatives of various nations in Polish, Bulgarian, Italian and other languages while in different countries (mainly for the sake of being treated), exchanging letters in different languages. It should be mentioned that Lesya Ukrainka, an ardent patriot of her Motherland, was an adherent of the world-wide dialogue of languages and cultures, the spiritual unity of different peoples on the humanistic basis.
In mastering languages and cultures Lesya Ukrainka, taking into account her heavy health condition and other negative circumstances, displayed tremendous insistence and power of will in achieving her aims. For example, feeling the desire to translate Leopardi’s “Dialogues “, she studied the Italian grammar. Having got interested in works of great English 17th century’s writers she mastered, having overcome certain difficulties (which she considered to be rather mythic than real), the English language. For the sake of studying History she put forward the aim of deepened mastering Latin. Preparing for being treated in Egypt she started learning Arabic. Her plans also included reading the Scandinavian literature in the original and she achieved that goal.
Indisputably, not only strong motivation and will properties but also exclusive abilities played a great role. They, the abilities, were, in part, told Lesya about by her English teacher . This language first seemed to her to be extremely difficult. Lesya herself believed that there was no sound in the world she couldn’t pronounce. The following fact also testifies to her abilities. Not so many foreigners manage to pronounce the Bulgarian sound rendered by the letter “ъ”. Being in Bulgaria and having almost perfectly mastered that country’s language, Lesya made native speakers surprised by pronouncing that very sound. Clearly, great abilities were required by independent learning of numerous languages, though at different levels.
One has all the grounds to regard Lesya as a polyglot. She fluently spoke Ukrainian, Russian, Polish, French, German, well enough – Italian and Bulgarian. Besides, she read freely in those languages and English, translated from Czech, Serbian and others.
Learning other people’s languages mainly through books, Lesya, nevertheless, thought that without direct communication one cannot learn a language. Interestingly, that teaching her younger relatives
French, she tried to talk with them in that language only. Thus, she created an artificial language environment. Going to travel on board a ship where the Italians were expected to constitute the majority, Lesya was glad that that would help her to improve her Italian . But still she took with her Italian authors works for translating with the same purpose.
One should emphasize on the fact that Lesya made her living by giving private lessons of European languages. But cognitive, linguistic and cultural motives predominated essentially. For example, she
was that Bulgarian by a native speaker and taught him Ukrainian. She also taught French for a Georgian and was taught Latin by him
Other languages learners would probably be happy to know that there are data about Lesya’s ancestors on the father’s side (the Kossaches) origin from Herzegovina, and on the mother’s side (the Dragomanovs) – from Greece. So, it would be well grounded to speak about certain genetic prerequisites for the interest of an outstanding Ukrainian people’s daughter in relation to languages and cultures of other peoples, humanitarian and humanistic orientation of her world outlook.
© SELEOLA
