SELEOLA

јгатангел римський - багатогранний учений - ф≥лолог, ориг≥нальний письменник ≥ перекладач. як знавець культури ≥ мов сх≥дний народ≥в , украњн≥ст ≥ слав≥ст взагал≥, своњми досл≥дженн¤ми в≥н здобув великий науковий авторитет ≥ пос≥в одне з найвидатн≥ших м≥сць у галуз≥ ф≥лолог≥чноњ науки к≥нц¤ XIX - першоњ половини XX ст .

…ого батько був з б≥лоруського м≥щанського роду , мати - полька литовська. јгатангел. дуже рано навчивс¤ читати ( у три з половиною роки ). …ого батько мав гарну б≥бл≥отеку ≥ вс≥л¤ко заохочував сина до читанн¤, поки не побачив, що у малого пог≥ршивс¤ з≥р. ¬≥дтод≥ хлопчик читав уже крадькома .

” 1889-1892 роках ј. римський вчитьс¤ в ћоскв≥, в Ћазаревському ≥нститут≥ сх≥дних мов. «ак≥нчивши ≥нститут, јгатангел римський залишаЇтьс¤ при кафедр≥ арабськоњ ф≥лолог≥њ дл¤ п≥дготовки до професури. ¬≥н тод≥ вже знав п'¤тнадц¤ть мов .

ѕрот¤гом 1892-1896 рок≥в молодий учений пройшов й ще курс ≥сторико - ф≥лолог≥чного факультету ћосковського ун≥верситету ≥ склав маг≥стерськ≥ ≥спити з≥ слов ' ¤нськоњ ф≥лолог≥њ ( тут же в ћоскв≥ ) та з араб≥стики ( у ѕетербурзькому ун≥верситет≥).

ƒл¤ поглибленн¤ знань з≥ сх≥днознавства (ор≥Їнтал≥стики) ≥ дл¤ роботи над арабськими рукописами јгатангела римського було в≥др¤джено на два роки до —ир≥њ та Ћ≥вану (1896-1898 рр.). ѕерший тиждень, поки не навчивс¤ сучасноњ мови, в≥н був наче без ¤зика. ј вже через м≥с¤ць в≥н пов≥дав батьков≥ у лист≥, що вчивс¤ говорити по - новоарабськи ≥ тепер не почуваЇ себе н≥мим.

ўе в дитинств≥ майбутн≥й пол≥глот досконало вивчив н≥мецьку, французьку, польську та англ≥йську мови, у юнацьк≥ роки - грецьку, турецьку, ≥тал≥йську, староЇврейську, санскритську. ƒо розкритт¤ глибинного зм≥сту слова будь - ¤коњ мови јгатангел римський п≥дходив осмислено ≥ неупереджено, тому м≥г не лише говорити, а й думати на багатьох мовах .

” 1902 роц≥ римський добре знав вс≥ слов '¤нськ≥ мови, разом з л≥тературними нар≥чч¤ми , а також церковнослов ' ¤нську. ≤ з класичних мертвих мов дуже добре знав грецьку ≥ латинську , а ф≥лолог≥чно - санскрит . Ћегко читав новогрецькою. « зоманських добре знав французьку ≥ ≥тал≥йську, ≥спанською легко читав газети ≥ науков≥ книжки. « германських добре знав н≥мецьку ≥ англ≥йську , г≥рше голандську ≥ датську . « ≥ранських мов добре знав перську , розум≥в л≥тературну афганську. ≤з сем≥тських мов добре знав староарабську ≥ новоарабську ‘≥лолог≥чно знав мову Їврейську ≥ арамейську з ас≥р≥йськоњ та еф≥опськоњ (аб≥сс≥нськоњ) мови знав сам≥с≥нську граматику. « урало-алтайських мов знав турецько - татарську . Ѕули й так≥ мови, ¤к≥ в≥н розум≥ в б≥льше - менше, хоч ≥ не вчив њх (наприклад, португальську).

ѕовернувшись до ћоскви јгатангел римський продовжуЇ свою д≥¤льн≥сть у Ћазаревському ≥нститут≥ сх≥дних мов: викладаЇ арабську поез≥ю ≥ проблеми перекладу на арабську мову ф≥лософсько - л≥тературних текст≥в , курси ≥стор≥њ сим≥тських мов , керуЇ практичними вправами щодо переклад≥в з рос≥йськоњ мови на арабську ≥ навпаки , читанн¤м ≥сторично - географ≥чних пам ' ¤ток на перших курсах , вивченн¤м орану ≥ граматичних текст≥в , читаЇ лекц≥њ з ≥стор≥њ арабськоњ л≥тератури ... 1901 року очолюЇ кафедру арабськоњ словесност≥ . ƒо 1918 року - в≥н професор арабськоњ л≥тератури та ≥стор≥њ мусульманського сходу . ѕрот¤гом 1915-1918 рок≥в викладав перську мову та л≥тературу, пот≥м два роки турецьку мову . ≥нститутом сх≥дних мов.

« 1918 року видатний вчений жив на ”крањн≥ . ¬≥н став одним ≥з засновник≥в ≥ перших академ≥к≥в ”крањнськоњ јкадем≥њ наук . “ут јгатангел римський очолював також ≤сторико - ф≥лолог≥чний в≥дд≥л , аб≥нет арабо - ≥ранськоњ ф≥лолог≥њ , ом≥с≥ю словника живоњ мови , ом≥с≥ю ≥сторичноњ украњнськоњ мови , ƒ≥алектичну ком≥с≥ю , ќрфограф≥чну ком≥с≥ю. ” 1925 роц≥ з його ≥н≥ц≥ативи створено ињвський ф≥л≥ал ¬сесоюзноњ науковоњ асоц≥ац≥њ схододознавства ( з ф≥л≥алами в ’арков≥ та ќдес≥ ). ” 1926 роц≥ вченого обирають членом правл≥нн¤ ≥ почесним членом ¬сеукрањнськоњ науковоњ орган≥зац≥њ сходознавства .

ѕоетичний доробок ј . римського - це три частини зб≥рки " ѕальмове г≥лл¤ ". “рет¤ частина м≥стить переважно переклади , особливо поет≥в з≥ сходу - √аф≥за , ќмара ’а¤ма , —аад≥ , ‘≥рдуос≥ та ≥нших . ≤ в перекладах јгатангел ёхимивич ви¤вив себе великим майстром художнього слова , блискучим знавцем мов. ¬≥н уперше ознайомив украњнського читача з кращими творами ор≥Їнтальних письменник≥в .

јгатангела римського називають академ≥Їю сходознавства , слов ' ¤нознавства ≥ украњнознавства.

Agatangel Krymskiy - a many-sided scientist-philologist, original writer and translator. As an expert on culture and languages of oriental peoples, Ukrainist and Slavonicist in general, by his investigations he gained a great scientific authority and took one of the most prominent places in the field of philological science of the late 19- the first part of the 20 th century.

His father originated from a Byelorussian petty bourgeois family, his mother was a Polish woman from Lithuania . Agatangel learned to read very early (at the age of three and half years). His father had a splendid library and encouraged his son's reading in all kinds of different ways until he discovered his sight worsening. Since then the boy began reading stealthily.

In 1889-1892 he was studying in Moscow , at Lasarev Memorial Oriental Languages Institute. having graduated from the Institute Agatangel Krymskiy remained at the Arabic philology department for preparing for the professorship then he alreadfy knew 15 languages.

During 1892- 1896 a young scientist passed also the course of the History and Philology Department of Moscow University and Master's exams on the Slavonic Philology (in Moscow ) and Arabic Studies (in Petersburg University ).

For deepening his knowledge on Oriental Studies and for the work over Arabic manuscripts Agatangel was sent for two years to Syria and Lebanon (1896-1898). The first week, until he learned the modern language he felt as though without the tongue. And already in a month he wtote to his father that he had learned to speak New Arabic and didn't feel mute any more.

Already in his childhood the former polyglot learned perfectly German, French, Polish and English, in his youth - Greek, Turkish, Italian, Old Hebrew and Sanscrit. Agatangel approached sensibly and impartially towards discovery of deep-laid contents of any language's word that is why he could both speak and thought in different languages.

1902 Agatangel knew all the Slavonic languages, including literary, as well as the Curch Slanonic Language. Out of dead classical languages he knew Greek and Latin very well, philologically Ц Sanscrit. He read easily in New Greek. Of the Roman languages he knew French and Italian very well, could easily read newspapers and scientific books in Spanish. Of the German languages he knew German and English well, worse Ц Dutch and Danish. Out of the Iranian languages he knew Persian well, understood the literary Afghan. Of the Semitic languages he knew the Old and New Arabic well. Philologically he knew Hebrew and Aramaic. In the Assyrian an Ethiopian (Abysinian) languages he knew the Grammar only. Out of the Ural-Altaic languages he knew Turkish-Tatar. There were also the languages which he understood more ore less, though had never learned them (Portuguese, for example).

Having returned to Moscow Agatangel went on his activity in Lasarev Memorial oriental languages Institute: taught the Arabic poetry and dealt with the problems of translating philosophical and literary texts into Arabic, courses on the Semitic languages history, guided the practical exercises on translating from Russian into Arabic and vice versa, reading historical and geographical commemorative booklets in the junior courses, learning the Koran and grammar texts, delivered lectures on the Arabic Literature History. In 1901 he headed the Arabic Philology Department. Until 1918 he was a professor of the Arabic Literature and the History of the Islamic East. In 1915-1918 he was teaching the Arabic Language and Literature, then he was teaching Turkish for two years.