SELEOLA

ЄВРОПЕЙСЬКА ЕЛЕКТРОННА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ (ЄЕЕ)

САМОНАВЧАННЯ ІНШИХ МОВ (САІНМОВ)

  І. КОНТЕКСТ

Широкий соціальний контекст створення ЄЕЕ САМІНМОВ визначається наступними факторами:

ІІ. ЦІЛІ:

1) історико-освітня – відтворення історії самонавчання як форми оволодіння мовами за різними параметрами – кількісними, просторовими, часовими;

2) л інгводидактична – оптимізація самонавчання і – на цій основі – інших форм оволодіння мовами.

ІІІ. АДРЕСАТИ:

1)ті, що (само)навчаються мовам;

2)автори підручників та інших засобів забезпечення (само)навчання мов;

3) викладачі мов.

IV.ПІДХОДИ:

•  особистісний підхід – зосереджує увагу автора на психологічних рисах того, хто самонавчається, його вольових властивостях. типі пам'яті, мислення та сприйняття;

•  комунікативний підхід – спрямовує авторську діяльність на досвід того,. хто навчається у навчанні різних мов при розв'язанні завдань встановлення та підтримання взаєморозуміння та взаємодії з різними партнерами до . під час та після вивчення певної мови;

•  когнітивний підхід має справу з освітнім багажем того, хто самонавчається,

•  тобто знаннями, що відносяться до різних сфер життя, та навчальними вміннями, як універсальними, так специфічними для оволодіння мовами, включаючи самостійне;

•  комплексний підхід інтегрує усі внутрішні і зовнішні фактори самонавчання мов, які беруться до уваги автором;

•  системний підхід забезпечує взаємозв'язок та взаємозалежність усіх компонентів діяльності автора;

•  оптимізуючий підхід - виявляє компоненти позитивного досвіду самонавчання мов і можливі шляхи їхнього переносу у сучасний процес оволодіння мовами.

V. ПРИНЦИПИ:

•  принцип авторитетності та надійності інформаційних джерел;

•  принцип теоретичної, практичної та прогностичної спрямованості створення енциклопедії;

•  принцип множинності адресатів та каналів розповсюдження досвіду самонавчання мов.

VI. ПОНЯТІЙНА СИСТЕМА:

- самонавчання - це форма оволодіння мовами, яка характеризується наступними домінуючими рисами: повна свобода самоука щодо вибору усіх параметрів його діяльності; його здійснення самонавчання як форми саме навчальної. а не будь-якої іншої пізнавальної діяльності; повна відповідальність самоука за здійснення своєї діяльності у всіх її ланках;

- автолінгводидактична модель - узагальнена сукупність системно взаємопов'язаних функцій, необхідних для формування індивідуальної моделі( мотиваційна, орієнтаційна та плануюча функції), для функціонування індивідуальної автолінгводидактичної моделі (організуюча, конструктивна, стимулятивно-регулятивно-виконавча функції), для виявлення ефективності і вдосконалення індивідуальної автолінгводидактичноі моделі (контролююча, оцінювальна, коригуючи, прогностична та модифікуючи функції);

- автолінгводидактичні функції – сукупності суб'єкт-суб'єктних, суб'єкт-об'єктних та самосуб'єктних відносин самоука, які виникають в процесі навчальної діяльності на її певних стадіях і характеризуються на кожній з цих стадій різними комбінаціями та питомою вагою. де суб'єкт-суб'єктні відносини втілюються у опосередкованому педагогічному спілкуванні самоука та автора самовчителя чи самонавчальної програми, суб'єкт-об'єктні відносини пов'язані з педагогічним впливом автора на самоука і пізнавальними діями останнього стосовно об'єктів навчання, самосуб'єктні відносини пов'язані з рефлексивною діяльністю самоука стосовно себе самого ;

- автолінгводидактична компетенція- це сукупність психологічних, комунікативних та когнітивних властивостей, необхідних для успішного оволодіння мовою;

- автолінгводидактичне середовище – сукупність інформаційних джерел та інших допоміжних засобів, які залучаються самоуком для вирішення завдань своєї діяльності у певний час і у певному місці її здійснення;

- досвід самонавчання мов – сукупність знань, навичок та вмінь, накопичених самоуком у сфері самостійного оволодіння мовами;

- позитивний досвід самонавчання мов – результат і передумова успішного оволодіння мовами, що виявляє себе у скороченні часу набуття певних мовних знань. навичок та вмінь, розширення їхнього обсягу, підвищенні їхньої якості і зменшення інтелектуальних та фізичних сил самоука, необхідних для оволодіння певним матеріалом за одиницю часу;

- автолінгводидактичний текст – найвища одиниця опосередкованого педагогічного спілкування з метою передачі та засвоєння позитивного досвіду самонавчання мов;

- методологічне забезпечення самонавчання мов – це форма педагогічної діяльності, що полягає у використанні засобів науково обґрунтованого впливу на самоука та взаємодії з ним адекватно специфіці оволодіння мовами у даній формі, спрямованих на створення оптимальних зовнішніх та внутрішніх умов для виконання автолінгводидактичних функцій;

- опосередковане педагогічне спілкування - інтегративної-оптимізуючий фактор діяльності автора самовчителя та самоука, що виявляє себе у трьох аспектах – міжособистісному контакті, навчальному співробітництві, лінгвокультурній взаємодії.

VII .МАТЕРІАЛИ – ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ, ВИКОРИСТАНІ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЕНЦИКЛОПЕДІЇ:

•  наукові джерела;

•  навчальні джерела;

•  культурно-просвітницькі джерела;

•  художньо-культурні джерела;

•  особистісно-побутові джерела.

  VIII. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ЕНЦИКЛОПЕДІЇ:

- теоретичні аспекти самонавчання інших мов;

- загальноєвропейський досвід самонавчання інших мов.

.

ЕВРОПРЕЙСКАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ ЭНЦИКЛОПЕДИИ (ЕЭЭ)

САМООБУЧЕНИЕ ДРУГИМ ЯЗЫКАМ (САДРУЯЗ)

І. КОНТЕКСТ

Широкий социальный контекст создания ЕЭЭ САДРУЯЗ определяется следующими факторами: евроинтеграция во всех ее политических, экономических, психологических, лингвистистических, культурных и образовательных аспектах;

ІІ. ЦЕЛИ:

1) историко-образовательная – воссоздание истории самообучения як формы овладения языками по разным параметрам– количественным, пространственным, временным;

2) лингводидактическая – оптимизация самообучения и – на этой основе – других форм овладения языками.

ІІІ. АДРЕСАТЫ:

1) (само)обучающиеся языкам;

2) авторы учебников и других средств методического обеспечения самообучения языкам;

3) преподаватели языков.

I V . ПОДХОДЫ:

•  личностный подход – сосредотачивает внимание автора на психологических чертах самообучающегося ,его волевых качествах, типе памяти, мышления и восприятия;

•  коммуникативный подход – направляет деятельность автора на опыт самообучающегося при овладении разными языками и при решении задач установления и поддержания взаимопонимания и взаимодействия с разными партнерами до, во время и после изучения того или иного языка;

•  когнитивный подход имеет дело с образовательным багажом самообучающегося, то есть знаниями которые относятся к различным сферам жизни, и учебными умениями, как универсальными так и специфическими для овладения языками, включая самостоятельное;

•  комплексный подход - интегрирует все внутренние и внешние факторы самообучения языкам, которые принимаются во внимание автором;

•  системный подход - обеспечивает взаимосвязь и взаимозависимость всех компонентов деятельности автора;

•  оптимизационный подход - выявляет компоненты положительного опыта самообучения языкам и возможные пути их переноса в современный процесс их овладения языками.

V . ПРИНЦИПЫ:

- принцип авторитетности и надежности источников информации;

- принцип теоретической, практической и прогностической направленности создания энциклопедии;

-принцип множественности адресатов и каналов распространения опыта самообучения языкам.

VI. ПОНЯТИЙНАЯ СИСТЕМА:

- самообучение – это такая форма овладения языками, которая характеризуется следующими доминирующими признаками полная свобода самообучающегося относительно выбора всех параметров его деятельности; его осуществлением самообучения как формы именно учебной, а не какой либо другой познавательной деятельности; полная ответственность самообучающегося за осуществление своей деятельности во всех ее звеньях;

- автолингводидактическая модель – обобщенная совокупность системно взаимосвязанных функций самообучающихся, необходимых для формирования индивидуальной модели самообучения языкам (мотивационная, ориентационная и планирующая функции - для функционирования индивидуальной автолингводидактической модели (организационная, конструктивная, стимулятивно-регулятивно-исполнительская функция); для выявления эффективности и совершенствования индивидуальной автолингводидактической модели (контролирующая, оценивающая, корригирующая, прогностическая, модифицирующаяся функции);

- автолингводидактические функции – совокупности субъект-субъектных, субъект-объектных и самосубъектных отношений, которые возникают в процессе учебной деятельности на её определенных стадиях и характеризуются разными комбинациями и удельным весом, где субъект-субъектные отношения воплощаются в опосредованном педагогическом общении самообучающегося и автора самоучителя или обучающей программы, субъект-объектные отношения связаны с педагогическим воздействием автора на самообучающегося и познавательными действиями последнего относительно объектов обучения, самосубъектные отношения связаны с рефлексивной деятельностью самообучающегося относительно себя самого;

- автолингводидактическая компетенция – это совокупность психологических, коммуникативных и когнитивных свойств, необходимых для успешного овладения языком;

- автолингводидактическая среда – совокупность информационных источников и других вспомогательных средств, которые привлекаются самообучающимся для решения задач своей деятельности в определенное время и в определенном месте ее осуществления;

- опыт самообучения языкам – совокупность знаний, навыков и умений, накопленных самообучающихся в сфере самостоятельного овладения языками;

- положительный опыт самообучения языкам – результат и предпосылка успешного овладения языками, который проявляет себя в сокращении времени приобретения определенных языковых знаний, навыков и умений, расширении их объема, повышении их качества и уменьшении интеллектуальных и физических сил самообучающегося, необходимых для овладения определенным материалом за единицу времени;

- автолингводидактический текст – высшая единица опосредованного педагогического общения с целью передачи и усвоения положительного опыта самообучения;

- методическое обеспечение самообучения языкам – это форма педагогической деятельности , которая заключается в применении способов научно обоснованного воздействия на самообучающегося и взаимодействия с ним адекватно специфике овладения языками в данной форме, направленного на создание оптимальных внешних и внутренних условий для выполнения автолингводидактических функций;

- опосредованное педагогическое общение – интегративно-оптимизирующий фактор деятельности автора самоучителя и самообучающегося, который проявляется в трёх аспектах межличностном контакте, учебном сотрудничестве, лингвокультурном взаимодействии.

V II. МАТЕРИАЛЫ – ИСТОЧНИКИ ИНФОРМАЦИИ, ИСПОЛЬЗОВАННЫЕ ДЛЯ СОЗДАНИЯ ЭНЦИКЛОПЕДИИ:

• научные источники;
• учебные источники;
• культурно-просветительские источники;
• художественно-культурные источники;
• лично-бытовые источники.

V III. СТРУКТУРА И СОДЕРЖАНИЕ ЭНЦИКЛОПЕДИИ:

- теоретические аспекты самообучения другим языкам;

- общеевропейский опыт самообучения другим языкам.

EUROPEAN ELECTRONIC
ENCYCLOPEDIA (3E)
SELF-LEARNING OTHER LANGUAGES (SELEOLA)

I. BACKGROUND

The broad social background of creating 3E SELEOLA is determined by the following factors:
1) eurointegration in its political, economical, psychological, linguistic, cultural, scientific and educational aspects;
2) an urgent need in numerous persons speaking  a great variety of languages ;
3) inability of institutional forms of mastering languages to satisfy this need, putting forward self-learning as a form of mastering languages;
4) the presence of a rich experience  in self-learning languages which may be regarded as the common historical, cultural and educational heritage of European peoples as well as the reserve of optimizing the modern process of mastering languages;
5) an increasing role of modern educational technologies- pedagogical and informational involving electronic ones.

II. PURPOSES

III. ADDRESSEES:

1) language (self) learners;
2) authors of textbooks and  other means of providing other languages (self)learning;
3) teachers.

- the learner-centered approach focuses the author’s on the psychological features of a self-learner –motives and stimuli of mastering languages, his will properties, type of memory, thinking and perception;
- the communicative approach directs the author’s activity towards a self-learner’s experience of using different languages in solving tasks of establishing and maintaining mutual understanding and interaction with various partners before, during and after learning a certain language;
- the cognitive approach suggests dealing with the educational background of a self-learner, that is knowledge referring to different fields of life and learning skills, both universal and specific for mastering foreign languages, including the independent one;
- the complex approach integrates all the internal and external factors of self-learning languages to be taken into account by the author;
- the systemic approach provides interconnection and interdependence of all the author’s activity components;
- the optimizing approach reveals the components of the  self-learning languages positive experience and the possible ways of their transferring into the modern process of mastering languages.

V. PRINCIPLES:

1. the principle of authoritativeness and reliability of the  informational sources;
2. the principle of the theoretical, practical and prognostic orientation of creating the encyclopedy;
3. the principle of multiplicity of the addressees and channels of spreading the experience in self-learning languages

 

VI. THE NOTIONAL SYSTEM:

- self-learning is a form of mastering languages which is characterized by the following dominating features: complete freedom of a self-learner in the choice of all the parameters of his activity; his realizing self-learning as a form of namely academic and not other cognitive activity; complete responsibility of a self-learner for performing his activity in all its links;
- self-learning model – a generalized integrity of  a self-learner’s systemically interconnected functions necessary for forming the individual self-learning model (motivating, orienting and planning functions), for the operating of the individual self-learning model (organizing, constructing, stimulating and executive functions), for detecting the effectiveness and improving the individual self-learning model (controlling, assessing correcting, prognostic and modifying functions);
- self-learner’s functions are totalities of subject-subject, subject-object and self-subject relations of a language self-learner emerging in the course of the academic activity at its certain stages and being characterized at each of those stages by different combinations and weight, where the subject-subject relations are embodied in the mediated communication of a self-learner and an author of a self-learning textbook or program, the subject-object relations are associated with an authors pedagogical effect on a self-learner and the latter’s cognitive actions towards the objects of learning, the self-object relations are connected with the reflexive self-learner’s activity towards himself;
- self-learner’s competence – is the totality of a self-learner’s psychological, communicative and cognitive properties necessary for successful mastering a language;
- self-learning environment  is the totality of information sources as well as other auxiliary means involved by a self-learner for solving certain tasks of his activity at a certain time and in a certain place of its performing;
- self-learning languages experience – the totality of knowledge, habits and skills accumulated by a self-learner in the sphere of independent mastering languages;
- positive self-learning languages experience – the result and  prerequisite of successful mastering languages manifesting itself in shortening the time of acquiring certain language knowledge, habits and skills, widening their volume, increasing their quality and reducing a self-learner’s intellectual and physical forces necessary for mastering a certain material per unit of time;
- a self-learning text - is the highest unit of the mediated pedagogical communication aimed at transferring and mastering positive experience in self-learning languages;
- methodological providing of self-learning languages is the form of pedagogical activity which consists in using means of scientifically grounded influence on a self-learner and interaction with him adequately to the specificity of mastering languages in the given form aimed at creating the optimal external and internal conditions for performing self-learner’s functions,
- mediated pedagogical communication is the integrative-optimising factor of a teach-yourself book author’s and a self-learner’s activity manifested in three aspects – interpersonal contact, academic cooperation, language and culture interaction.

VII. MATERIALS- SOURCES OF INFORMATION USED FOR CREATING THE ENCYCLOPAEDIA:

- scientific sources;
- academic sources;
- cultural elucidative sources;
- artistic cultural sources;
- personal everyday sources.

VIII. THE STRUCTURE AND CONTENTS OF THE ENCYCLOPAEDIA:

- theoretical aspects of self-lerning other languages;
- the all-European experience in self-learning other languages.

 

CONTENTS

© SELEOLA